Додаток 6 Урок РМ "Техніка підготовки ораторського виступу" 11 клас (профільний)

Додаток 6

Урок  розвитку зв’язного мовлення

 «Техніка підготовки ораторського виступу»

 11 клас (профільний філологічний рівень)

Урок  скачати https://yadi.sk/i/nKIShjDVeDJuR

 

Презентація до уроку https://yadi.sk/d/hN02JTeNeDKGj

 

Картка взаємооцінювання   https://yadi.sk/i/elFiLuQyeDJgE

 

Віддеозапис промови Стіва Джобса  Стів Джобс відео     або коротший шлях Промова Стіва Джобса відео

 

Текст промови Стіва Джобса  тут

 

Відеозапис виступу Олександра Довженка в Москві 1943 р.  тут

 

Матеріали для оформлення уроку Демосфен, Петро І, Сухоруков, Полігімнія, плакат для дошки

Тема:  Способи активізації мислення та емоційно-почуттєвої діяльності аудиторії.  Засоби встановлення контакту зі  слухачами.

Мета:

Освітня: 

·     повторити та узагальнити знання про доповідь, правила її складання,

      вимоги до виголошення;

·     ознайомити з прийомами встановлення та збереження контакту з

      аудиторією.

Розвиваюча:

·   розвивати навички аналізу публічних виступів;

·   формувати комунікативні навички;

·   розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, збагачувати словниковий запас.

Виховна:

·     виховувати допитливість, самостійність, прагнення до самовдосконалення.

Тип уроку:  урок розвитку комунікативних умінь і навичок.

Обладнання: зошити; олівці чи ручки, продезінфековані медичним спиртом;

                         картки зі словами «бронежилет», «цинк», ономастика»; ноутбук

                         з пакeтом Microsoft Office; мультимедійний проектор.

Епіграф: «Мета оратора не стільки відкривати свій рот, як вуха слухачів». Таранов Павло Сергійович (сучасний російський і український учений, психолог, спеціаліст з логіки й риторики).

Хід уроку

 І. Організаційний момент.

           ІІ. Активізація знань з теми.

1.       Яку тему ми зараз вивчаємо на уроках української мови? (Підготовка публічного виступу)

2.       Що таке публічний виступ? (Публічний виступ - це усне монологічне висловлення з метою впливу на аудиторію.  Це проголошення промови)

3.       Ми вивчили 5 етапів підготовки ораторського виступу,  розташуйте їх у правильній хронологічній послідовності та дайте визначення кожному поняттю.

На  магнітній дошці: картки «акція», «диспозиція», «меморія», «елокуція», «інвенція»

4.       Перевірка домашнього завдання. На попередніх уроках ми докладно познайомилися із першими чотирма етапами підготовки до промови. Додому ви отримали групові завдання. Давайте перевіримо, як ви впоралися з ними.

(Учні оголошують завдання й відповіді)

              Звіт 1 групи. Отримали завдання дібрати аргументи «за» і «проти»  до висловлювання «Чи може дівчина запрошувати на побачення хлопця?»

              Звіт 2 групи.  Отримали завдання скласти тавтограму (буквену анафору).  див. Додатки до уроку

              Звіт 3 групи. Перетворювали подану фразу на варіанти з тропами, щоб уникнути банальності висловлювання. Фраза: «Учень Простаков не вартий посади президента школи».

5.       І, як завжди, проведемо мовну розминку.

5.1. (Слайд) Прочитайте фрази. Поясніть, чому подані судження є невизначеними.

1)      Віра гори рухає.

2)       Іван побачив горб.

3)       І що я йому товкла?

4)       Вона сховала в кишеню записку від чоловіка.

5)      Істина у вині.

6)      Магазин був порожнім.

5.2.         (Слайд) Серед поданих міркувань знайдіть софізми та закінчіть їх.

1.      Людина здійснила політ у космос.  Наш учитель – людина. Значить…

2.     Будь-який злочин карається. Крадіжка чужого майна карається.Значить…

3.    Рух вічний.  Ходіння до школи – це рух.   Значить…

4. Ліки, що приймаються хворим, є добро. Чим більше робити добра,тим краще. Значить...

5.   Якщо людина вбила іншу людину, вона не може спати спокійно. Він спав спокійно.   Значить…

 5.3. Поясніть афоризм, який сьогодні стане епіграфом до уроку: «Мета оратора відкривати не стільки свій рот, як вуха слухачів». /Мета ораторської промови – вплинути на розум, волю і почуття слухачів. Тому слід  готувати  виступ так, щоб людям було цікаво слухати/

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку.

     Про те, як змусити аудиторію слухати промовця, ми й говоритимемо на уроці. Тож  сьогодні у нас урок розвитку комунікативних умінь і навичок.

(Запис дати, теми, епіграфа в зошитах)

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів та оголошення проблемного

         питання.(Слайд)

«Якось молодий священик запитав свою чесну бабусю, чи сподобалася їй його перша проповідь. На що та відповідала:

- Я помітила в ній лише три недоліки. По-перше, ти читав. По-друге, читав не дуже добре, а по-третє, ця проповідь взагалі не варта того, щоб її читали!»

  Яких помилок припустився молодий священик як оратор? На це питання дамо відповідь, коли познайомимося з матеріалами уроку.

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

Слово вчителя. (Слайд «Прийоми встановлення й збереження контакту з аудиторією»)  Інформація, яку аудиторія отримує від оратора, складається з двох частин:

1)      вербальне повідомлення - те, що передається словами (інформація про зміст);

2)   невербальне повідомлення (метаповідомлення) (безсловесна інформація) –  те, що передається через позу, міміку, жести, голос, дихання, інформація про внутрішній стан людини та її  ставлення до оточення, до того, що відбувається).

      Оратор виходить на сцену. Він ще жодного слова не промовив, а вже всім тілом транслює в аудиторію море інформації: «Я хвилююся» чи «Я впевнений», «Я радий вас бачити» чи «Як ви мені набридли».

   Метаповідомлення зазвичай більш важливе, ніж вербальне повідомлення.  

   Дослідження виявили: вплив на слухачів під час презентації в основному складається з невербальної комунікації: 55% - це мова тіла (поза, рух, міміка), 38% - голос (тон, інтонація, тембр, ритм). І лише близько 7 % припадає на слова.                                               

Отже, невербальне повідомлення має сильний вплив на аудиторію.

Невербальні засоби впливу (запишіть у зошит підтему)

Група учнів заздалегідь отримала індивідуальні завдання з цієї теми. Надамо їм слово.

Виступ учня. Як ви гадаєте, з чого починається виступ доповідача? …(діти пропонують варіанти відповідей…) Контакт з аудиторією починається з паузи – з паузи, як це не дивно, перед початком виступу. 

1.       Пауза перед початком виступу  (запис у зошитах)

Виступ учня. Пауза перед виступом допомагає привернути увагу на початку зустрічі з аудиторією. Необхідно витримати паузу, поки не «збереш» погляди слухачів і не зрозумієш, що вони готові тебе слухати. Майстерно цим прийомом володіють учителі: навіть у класі, збудженому після уроку фізкультури,  їм достатньо 5-6-секундної  паузи, щоб запанувала тиша.

Якщо завоювати увагу слухачів на початку виступу, дати зрозуміти, що пауза – це сигнал для тиші, то далі можна легко використовувати паузи, щоб повертати увагу аудиторії під час промови.

Помилка оратора на початку виступу – вимагати тиші, робити зауваження тим, хто спізнився, сердитися на аудиторію.

2.       Зоровий контакт (запис у зошитах)

Зоровий контакт – ще один спосіб, щоб зберегти увагу слухачів, завдяки якому ми бачимо, наскільки люди зрозуміли сказане.

Виступ учня.  Необхідно, перш за все, продемонструвати доброзичливе обличчя з посмішкою. Потім повільно оглянути зал, на мить затримуючись майже на кожній особі. Можна зробити ледь помітний мімічний рух: «Здрастуйте, і ви тут! Радий вас бачити!», - навіть якщо ви бачите людину вперше.

Сектор огляду оратора становить 40-45 градусів. Таким чином, ми вихоплюємо очима лише центральну частину залу. Саме там нас слухають. Саме там кивають та реагують іншими способами.

У залі треба встати так, щоб між оратором і боковими флангами в першому ряду утворився рівносторонній трикутник. Це й буде ідеальна відстань.

З кожною новою фразою або значним словом оратор повинен переводити погляд від однієї стіни до іншої. Разом із цим іноді повертати голову й трохи корпус.

3.       Поза та міміка  (запис у зошитах)

       Виступ учня.  Вигляд людини, що тривалий час стоїть нерухомо, стомлює слухачів. Крок уперед  у певний момент підсилює значимість фрази, допомагає зосередити на ній увагу. Але й не варто постійно рухатися з боку в бік під час виступу.

Типові помилки ораторів у виборі пози рук. Руки за спиною. Враження, що руки зв’язані за спиною, створюється відчуття, ніби

людина щось там ховає.

Якщо глядач не бачить рук, вигляд оратора підсвідомо асоціюється з якоюсь небезпекою. Руки схрещені на грудях в позі «Наполеона»  –це демонстрація переваги. Руки оратора схрещені спереду нижче пояса: «поза футболіста». Тільки ледачий не запитає себе, що ж він там захищає. Руки в кишенях. Це є грубим порушенням етикету. Особливо, якщо руки в кишенях продовжують грати з ключами чи брелоками.

Міміка – рух м’язів обличчя - здатна передати гаму почуттів. У досвідченого оратора «обличчя говорить разом з мовою». Аудиторія не любить сердитих чи байдужих облич.

4.       Жести  (запис у зошитах)

Виступ учня. Жести – це будь-які рухи, що підсилюють враження від слів оратора. Широкі жести демонструють упевненість, дрібні й скуті, навпаки, - вашу нерішучість. Є жести механічні, ілюстративні та емоційні. Ні механічних, ні ілюстративних жестів під час промови робити не рекомендують. А емоційні жести мають бути. Серед них виділяють символічні.

·          Жест категоричності – шабельна відмашка пальцями правої руки. (учень наводить фразу для демонстрації жесту…)

·          Жест протиставлення – руки виконують в повітрі рух «там» і «тут»….

·          Жест роз’єднання – долоні розкриваються в різні сторони….

·          Жест узагальнення – овальний рух двома руками одночасно….

·          Жест об’єднання – пальці чи долоні з’єднуються. …

Жести-паразити – потирання носу, рухи з окулярами, з волоссям, скидання з одягу пилинок тощо – відволікають увагу від змісту промови.

Правильно дібрані жести посилюють вплив слів на аудиторію в кілька разів.

5.       Голос, дикція  (запис у зошитах)    

    Учень. Важливий критерій оцінки того, хто виступає перед аудиторією, — техніка мовлення. Треба слідкувати за дикцією. Дикція  — це вимова звуків. Ясність і чистота звучання мови залежать від роботи апарату артикуляції.  Для вироблення чіткої артикуляції я пропоную таку вправу. Берете в зуби олівець і вимовляєте якусь фразу, слів на 10-15, міцно стискаючи олівець зубами. Потім виймаєте олівець і вимовляєте ту ж саму фразу.

Відчуєте різницю з першого вправляння! Щелепа, язик, губи, дорвавшись до свободи, починають працювати не «шаляй – валяй», як зазвичай, а дуже точно й акуратно! Давайте спробуємо.

Учень проводить вправу з олівцем (заздалегідь приготовлено олівці чи ручки, які продезінфековано медичним спиртом) - фраза для вправи: «Молюсь і вірю. Вітер грає і п’яно віє навкруги». 

Відчули, як легко стало вимовляти ці слова після вправи? Потім працюєте з новою фразою. Щоб не думати над текстом, можна взяти для вправи будь-який вірш.

Також добре тренуватися скоромовками. Відомі заняття Демосфена з камінцями також стануть у пригоді.

Учень.  Говорити треба не поспішаючи, слідкувати за темпом.  Темп — це швидкість мовлення. Оптимальний темп української мови — 120 слів за хвилину. Це означає, що одна сторінка комп’ютерного тексту, який надруковано через 1,5 (полуторний) інтервал, повинна читатися за 2–2,5 хвилини. Однак це стосується процесу читання, а під час промови оптимальний темп – 100 слів за хвилину, що дозволяє слухачу слідкувати за ходом думки.

 Інтонація — важливий засіб, за допомогою якого можна не лише точно передати зміст висловлення, але й емоційно впливати на почуття слухачів.

Слово вчителя. Щоб зацікавити слухачів, недостатньо жестикулювати. Як можна домогтися, щоб тема, близька оратору, стала цікавою і для слухачів? Запишіть другу підтему: «Вербальні засоби впливу»  (слайд).

Познайомтеся -  вербальний прийом – риторична інтимізація. Наведу приклад.

Локальне поняття	Загальне поняття	Шлях інтимізації
Турбулентність	Стан атмосфери, хаотичні зміни тиску, температури, напрямку вітру тощо; «бовтанка» літака	«Літак потрапив у зону турбулентності», - почувши це, малодосвідчені туристи гадають, що можуть означати ці слова й чого чекати від польоту далі – невинної «бовтанки» літака чи пошуку  на землі «чорних скриньок».
Базилік	Трав'яниста рослина, прянощі, лікарська рослина	«Чи можна якусь рослину порівняти з навчанням у школі? Я знаю таку рослину. Її харчові властивості виявляються у стравах поступово: спершу вона гірчить, а потім дає солодкуватий присмак. А ви знаєте?»

ІV. Закріплення вивченого  матеріалу

1.       Робота в групах.

 Зараз кожна група застосує прийом інтимізації до запропонованих понять. (Учні отримують картки зі словами: «бронежилет», «цинк», ономастика») Обговоріть варіанти й запишіть приклади зацікавлення слухачів поданою темою.

Локальне поняття	Загальне поняття	Шлях інтимізації
Бронежилет	Засіб індивідуального захисту
Цинк	Хімічний елемент, метал
Ономастика	Розділ мовознавства, власні назви

Учні зачитують варіанти «шляхів» інтимізації тематичних понять.                               

2.   Обговорення промов видатних людей.

  2.1. Пропоную вам прослухати вступ «Промови Стіва Джобса перед випускниками Стенфордського університету в 2005 році». 

- Чи відоме вам це ім’я?  (всесвітньовідомий підприємець, засновник компаній Apple і Pixar.)

-  Але ви, мабуть, не знаєте, що Стів Джобс вважається блискучим промовцем, генієм публічних виступів. Тож під час перегляду відеоролика подумайте, які вербальні й невербальні засоби встановлення контакту зі слухачами використав Стів.

Відеозапис промови Стіва Джобса.

 Діти відповідають на поставлене питання: «Які вербальні й невербальні засоби встановлення контакту зі слухачами використав промовець?»

Ви, мабуть, звернули увагу, що доповідач стояв за кафедрою, яка розділяла оратора та слухачів, до того ж Стів Джобс виступав на вулиці, а не в приміщенні. Проте це не зменшило уваги аудиторії. Невипадково ця промова вважається в колі спеціалістів з риторики ідеальною з точки зору ораторського мистецтва. Раджу вам прослухати  цей виступ в повному обсязі. Промова Стіва Джобса цінна не лише як зразок ораторського мистецтва, а також як матеріал для роздумів про особистісні життєві позиції.

      2.2. Перегляньте ще одне відео. Промова Олександра Довженка  була виголошена в Москві в 1943 році, коли Радянський Союз переживав страшні роки війни з фашистською Німеччиною. І звучала вона -  в Москві - українською мовою. Дайте свою оцінку виступу.

Відеозапис промови О. Довженка. 

Учні відповідають.

V. Підбиття підсумків уроку

Отже, на початку уроку ви почули історію про молодого священика та його проповідь.

«Я помітила лише три недоліки, - сказала його бабуся. - По-перше, ти читав. По-друге, читав не дуже добре, а по-третє, ця проповідь взагалі не варта того, щоб її читали!»

Яких же помилок припустився молодий священик як оратор?

                                 Варіанти відповідей учнів:

-  по-перше, він читав, значить, не було зорового контакту зі слухачами, тим самим викликав недовіру, бо напевне сам не володів інформацією, не вірив у те, про що говорив;

-  по-друге, не продемонстрував правильності мовлення, чіткості вимови, скоріш за все, це було монотонне читання

-  по-третє, не зацікавив риторичними прийомами

-   скоріш за все, не жестикулював.

Яку інформацію, отриману на уроці, ви практично застосуєте й у яких життєвих ситуаціях?

                             Варіанти відповідей учнів:

   Зараз дуже актуальним є вміння красиво й правильно говорити, переконувати. Ми маємо справити враження під час іспитів у вишах або під час співбесіді з роботодавцем, у повсякденному житті, спілкуючись із друзями, батьками, вчителями. Прийоми володіння аудиторією: інтимізація, використання відкритих жестів, а також тренування темпу, дикції,  уміння тримати паузу; вправа на вироблення артикуляції –  усе це незабаром стане в пригоді, адже ми готуємося до виголошення промови.   

Після канікул на нас чекає цікава робота. Кожен з вас готується до публічного виступу, тож тепер ви знаєте, що слід змінити в змісті своєї промови, правильно підготуєтеся до її виголошення, враховуючи інформацію, яку отримали сьогодні на уроці. Це й буде вашим домашнім завданням.

VІ.  Домашнє завдання

1.       Підготуватися до публічного виступу:

а) удосконалити за потребою вступ і заключну частину промови.

б) тренуватися перед дзеркалом виголошувати текст, слідкуючи за

    жестами, вимовою.

2.     Ознайомитися з «Карткою взаємооцінювання промов» (картки роздає

 вчитель)

Оцінювання.

Сьогодні на уроці ви добре працювали, виявили достатні знання з теми, що вивчається. Були активними. Дружно працювали в групах. Виявили креативність мислення (творчість). Маєте такі оцінки…

Додатки до уроку

1. Інвенція (підбір необхідного матеріалу, змісту публічного виступу) 2. Диспозиція (складання плану, розподіл зібраного матеріалу в необхідній логічній послідовності) 3. Елокуція (літературна обробка мови) 4. Меморія (заучування, запам'ятовування тексту) 5. Акція (виголошення)

Домашнє завдання для  І групи    Дібрати аргументи «за» і «проти»  до висловлювання «Чи може дівчина запрошувати на побачення хлопця?»

Домашнє завдання для  ІІ групи  Скласти тавтограму (буквену анафору): оберіть будь-яку літеру українського алфавіту та напишіть оригінальний твір (прозовий чи віршований) на будь-яку тему.  Наприклад, невеличке оповідання жахів «Чорна черепаха», детективну розповідь «Підкинута парасоля», ліричний вірш «Летіло літо», есе «Гучний гуртожиток».  Можете обрати власну тему, ідею, літеру. Оцінюється оригінальність, дотепність, логічна зв’язність і багатство словникового матеріалу.  * Тавтограма – текст, у якому всі слова починаються з тієї самої літери. Приклад відповіді учнів: Пародія на історію жахів «Чорна черепаха» Чотирнадцятого червня чарівна четвірка ченців читала чаклунський часопис. Чимдалі чаклунство чорнило чертоги чистилища, чарівно чинилося чортове чадо – чревоїдна черепаха… Час чатував… Чулося чудернадське чавкання, чмокання. Чорна черепаха частувалася чимось чималим. Чи часником, чи червяком, чи чижиком… Чи чоловіком?... Чуємо, чуємо… - чебуреком.

Домашнє завдання для  ІІІ групи      Позбавити висловлювання банальності, дібравши до запропонованої фрази порівняння, тропи, риторичні фігури, анекдоти тощо: «Учень Простаков не вартий посади президента школи». Приклади відповідей учнів: 1. «Посада президента школи й сорочка президента школи йому завеликі на три розміри комірця». (насмішка) 2. «Звісно, страус теж має крила, але чи варто включати страуса в змагання між орлами?». (використання порівняння) 3. «Давайте оберемо учня Простакова президентом школи! Зрештою, усі ми – екстремали!» (сарказм)

Мовна розминка 1)    Віра гори рухає. (Віра ім’я – віра в Бога) 2)     Іван побачив горб. (Горб – фізична вада чи  горб як рельєф земної поверхні) 3)     І що я йому товкла? (Товкти пшоно  чи  говорити) 4)     Вона сховала в кишеню записку від чоловіка (власного чи просто        чоловіка; записка, яку написав чоловік, чи сховала від чоловіка) 5)    Істина у вині (у вині-напої, у вині-провині) 6)    Магазин був порожнім (продтоварів чи автомата?)

Серед поданих міркувань знайдіть софізми та закінчіть їх. *Софізм – алогічне міркування (нелогічне), вживання помилкових аргументів

1. Людина здійснила політ у космос. Наш учитель – людина. Значить…(наш учитель – космонавт) 2.    Будь-який злочин карається. Крадіжка  чужого майна карається. Значить… (крадіжка – це злочин) 3.  Рух вічний.  Ходіння до школи – це рух.      Значить…(ходіння до школи вічне) 4.   Ліки, що приймаються хворим, є добро. Чим більше робити добра, тим краще. Значить...(треба більше вживати ліків) 5.       Якщо людина вбила іншу людину, вона не може спати спокійно. Орест спав спокійно. Значить…(Орест не вбивця)

1.   Софізм 2.   – 3.   Софізм 4.   Софізм 5.   -

Варіанти «шляхів» інтимізації тематичних понять, що їх навели учні
Бронежилет - засіб індивідуального захисту	«Якщо ви були останнім часом в Іраку, Афганістані, Палестині чи на Донбасі, то не вам розповідати, що таке бронежилет»
Цинк - хімічний елемент, метал	«Сітка Рабиця – бджолиний віск – «Паста Лассара» - труна – косметика – дах. Що єднає ці поняття?»
Ономастика - розділ мовознавства; власні назви	«Чи відомо вам, що українське прізвище чи не найстаріше в Європі?» «Світ, у якому ми живемо, істинно можна назвати світом імен і назв» «Дніпро-Славута. Можливо, від цієї назви ми звемося слов’янами? Яка ж наука допоможе розв’язати це питання?»

Промова Стіва Джобса. «Які вербальні й невербальні засоби встановлення контакту зі слухачами використав промовець?» Варіанти відповідей учнів: 1.Усміхнене обличчя. 2. Пауза перед початком виступу. 3. Подяка слухачам «Для мене честь бути з вами сьогодні…» (повага до слухачів). 4. Прийом інтимізації «Правду кажучи, я так і не завершив коледж» (враховуючи, що він виступав перед випускниками коледжу). 5. Підтримує зоровий контакт з аудиторією.

Промова Олександра Довженка. Варіанти відповідей учнів: 1.    Тип промови – заклична. Звертається до слухачів із закликом до боротьби, до нескореності, до партизанської війни. 2. Використовує пафосні порівняння ( «міста і села, мов велетенські жертовники, що освітлюють велику трагедію сучасності») 3. Риторичні фігури – звертання,  спонукальні речення, гасла «кров за кров, смерть за смерть», заклик до помсти - прийом градації. 4. Емоційність виступу (сила голосу, інтонація).

Використані джерела.

1.     Косенко Ю. В. Основи теорії мовленнєвої комунікації : навч. посіб. / Ю. В. Косенко. – Суми : Сумський державний університет, 2013. – 292 с.

Фото уроку  фото на Яндексі, фото в цьому блозі